чим мені подобаються пісні марусі чурай?

+ 0 -

Olyayaya

06 июня 2013 г., 13:00:43 (10 лет назад)

 В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка - особа історична. 
      У центрі роману "Маруся Чурай" Ліна Костенко поставила психологічний образ Марусі, обдарованої дівчини, яка палко любить свою землю, і любов та бринить у кожній Марусиній пісні. Її серце сповнюється гордістю, коли чує свої пісні у виконанні козаків. Маруся - вірна дочка свого народу, і свій талант вона віддає народові. Створені нею пісні надихають козаків на боротьбу з ворогом, зміцнюють дух, утверджують національну гідність: 
       
      Коли в похід виходила батава - 
      Її піснями плакала Полтава... 
      Це дівчина не просто так, Маруся, 
      Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа! 
       
      Благородство і чистота душі постають і в особистому житті Марусі. Для неї кохання і зрада - несумісні поняття. Навіть біль і розчарування у Грицеві не зробили її ані озлобленою, ані черствою. Маруся, переконавшись, що її "любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі", навіть співчуває хлопцеві: 
       
      Біднесенький, намучився зі мною... 
      Гукав мене, а я вже не озвалась. 
      Заплутався, - сказала: вибирай. 
      А в нього ж серце навпіл розривалось. 
      А він Бобренко. Він же не Чурай. 
       
      Мені подобається те, що Маруся цінує в житті речі, які справді того варті. Це перейняла дівчина від батьків, які мали "незглибимі душі". У любові, у подружньому житті вона хоче бути схожою на своїх батьків, Маруся завжди мріяла: "...я колись, як виросту, і в мене буде отака любов!" Маруся хоче побудувати свою сім'ю на взаєморозумінні та повазі одне до одного, на довірі та любові: "Мене потрібно любити". Маруся розуміє важливість свого поетичного таланту. Вона прагне до дії, любить рідний край, шанує культуру, уболіває за щастя і процвітання українського народу. Розповіді дяка про минуле історичне показали Марусі тяжкі страждання людей від війн і лихоліть. Вона забуває про власний біль, осмислює своє призначення як піснетворця: 
       
      Звитяги наші, муки і руїни 
      безсмертні будуть у її словах. 
      Вона ж була як голос України, 
      що клекотів у наших хорогвах!