твір Кохання в долі Жульєна Сореля

+ 0 -

Melody1999

09 янв. 2014 г., 1:36:06 (10 лет назад)

    Головним стрижнем усіх творів Стендаля було прагнення щастя. І для його героїв щастя не мислилось без кохання. Здатність кохати - це ніби міра величі характеру героя.       Спочатку Жульєн Сорель розглядає кохання як засіб досягнення кар'єри. Завоювання серця пані де Реналь для Жульєна було чимось на кшталт завоювання фортеці Наполеоном. Однак щирість почуття Луїзи де Реналь змушує вперше в житті забути про своє честолюбство, гордощі і віддатися коханню, пізнати щастя Хай воно було коротким, але воно було створене любов'ю. Він не розумів цього, швидше відчував, хоч і вмовляв себе забути про все заради майбутньої кар'єри Кохання людини варте стільки, скільки важать його достоїнства. І по-справжньому оцінила їх Матильда де Ла-Моль. В її очах він бачить не тільки кохання, але й повагу до нього як до людини талановитої, вивищеної, розумної і щирої. Кохання стало справжньою оцінкою достоїнств Жульєна Сореля. Разом із тим саме кохання змусило Жульєна виявити в самому собі "червоне" й "чорне", аби після тривалих вагань зробити вибір. Кохання не терпить брехні, нещирості й змушує хоча б самому собі сказати правду. А правда в тому, що компроміс, якого він так прагнув досягти, неможливий. І треба вибирати свій шлях, треба зрозуміти, що є життя для тебе. Жульєн зрозумів, що саме кохання здатне наповнити сенсом кожен день життя. Його сила і краса, його животворний вплив важить набагато більше за всю славу світу. От тільки дійшов він цього висновку наприкінці життя. Власне, він сам прирік себе на смерть, бо перед коханням, як перед образом, не міг брехати. Кохання - це найвищий сплеск душевних сил, який виявляє всю велич душі закоханого. Саме так сталося і з героєм Стендаля.